ПРОФЕСІЙНА АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ В ПРОЦЕСІ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ПРОФЕСІЙНА АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ В ПРОЦЕСІ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Удалова О.Ю., кандидат педагогічних наук, доцент, доцент Київського національного університету технологій та дизайну

Теоретико-методологічні засади професійної адаптації студентів випливають із потреб суспільства в подальшому культурологічному розвитку фахівців, їх професіоналізмі як представників певного культурологічного соціуму, які готові діяти відповідно до інтересів і вимог суспільства та власних суспільно-значущих позицій. Разом з тим, готовність до професійного становлення в системі адаптаційних процесів визначається потребою в самопізнанні і творчому самовдосконаленні, реалізації завдань професійної діяльності, рівнем розвитку професійної рефлексії та врахуванням цілого ряду об’єктивних умов, у яких здійснюється професійна адаптація студентів.
Педагогічне керівництво професійною адаптацією особистості неможливе без орієнтації на здібності студентів. Основу професійної адаптації становлять нахили та здібності до діяльності певного типу, що включають дві сфери: моти¬ваційну (схильність до відповідного типу діяльності), яка відіграє основну роль, та інструментальну. В останній провідне місце посідає володіння ефективними стратегіями діяльності, узагальненими способами дій, які забезпечують вільну орієнтацію у відповідному предметному полі, гнучке пристосування вказаних способів до особливостей конкретних ситуацій. Але за нашим припущенням, головне – це відповідний щодо специфіки професії або групи професій особис¬тісний смисл зазначених інструментальних власти-востей, їхнє концентрування навколо мотиваційного ядра. Ті чи інші прогалини в знаннях або навичках можуть порівняно легко надолужуватися чи компен¬суватися, тоді як відсутність професійно значущої спрямованості особистості спричиняє низьку ефективність діяльності, внутрішні та міжособистісні конфлікти [1; 2; 3; 4; 5].
Унаслідок того, що рівень оволодіння діяльністю пов’язаний із поглибле¬нням пізнання та практикою у професійній сфері, пріоритетний вплив на профе¬сійну адаптацію жіночої молоді здійснює розвиток комплексу творчих якостей особистості. У нашій програмі дослідницьких дій, розробленій на осно¬ві ідеї вдосконалення ранніх творчих задатків студентської молоді, визначені поетапно зміст та організаційні форми навчально-виховного процесу, завдяки яким вияв¬ляються потенційні можливості у сфері майбутньої професії, а також засоби впливу з метою їхнього вдосконалення. На першому етапі метою було з’ясува¬ння зацікавленості обраною професією, що виявлялося у розумінні її приваб-ливості, корисності, доцільності. Було виділено групу студентів, які проявляють творчий хист та активність у різноманітних справах, а тому спрямували зусилля на індивідуальну роботу з ними, розвиток їхніх пізнавальної та творчої активності. Вважаємо, що творчий процес може прискорити формування в цих студентів високих професійних якостей. Щоб забезпечити адекватність пропонованих положень, необхідно створити умови, які б сприяли ранній мотивації самовизначення. Однією з них є формування в студентів, починаючи з перших курсів, наукових уявлень про світ професій, про існуючий розподіл праці в суспільстві, про можливість творчо, цікаво працювати в будь-якій із них.
Було встановлено, що студенти виявляють бажання оволодівати способами аналізу професій, що включають загальні відомості про професію, характеристику процесу праці, короткі відомості про професійну підготовку та певні психофізіологічні вимоги до професійної діяльності. Зміст роботи у творчих студентських об’єднаннях може спрямовуватися саме на таку роботу. У результаті творча праця сприяє формуванню в студентів умінь „бачити себе”, оцінювати свої дії, віддзеркалювати їх, учитися здійснювати самооцінку професійної діяльності, тобто в студентів формуються об’єктивні критерії самооцінки нахилів, здібностей, якостей, що позитивно позначаються на професійній адаптації. Для успішного оволодіння професією необхідно мати комунікативні, організаторські здібності, розвинуту здатність до саморегуляції, високий рівень соціального сприймання, що забезпечується сформованою емпатійною та рефлексивною схильністю.
У багатьох ВНЗ діє цілісна система навчально-виховної діяльності серед студентської молоді, у тому числі й жіночої, що сприяє успішній професійній адаптації на ринку праці.
Традиційна за змістом, навчально-виховна робота у ВНЗ є інноваційною за формами проведення, що дає можливість студентам демонструвати зрілу професійну, виконавську майстерність та творче ставлення до справи. Такий підхід оптимізує зусилля педагогічних працівників і сприяє успішній профе-сійній адаптації студентів. Зміст творчої виховної діяльності студентів у нашо-му дослідженні визначався відповідно до цілей та завдань, умов і особливостей навчально-виховного процесу в кожному окремо взятому навчальному закладі, конкретній навчальній групі й студентському об’єднанні за інтересами.
На основі узагальненого практичного досвіду ВНЗ в таблиці А подано схему організації позааудиторної навчально-виховної діяльності із жіночою студентською молоддю, що включає процесуальну й результативну сфери.

Таблиця А
Схема організації позааудиторної навчально-виховної діяльності із жіночою студентською молоддю

За даними таблиці А можна констатувати, що позааудиторна навчально-виховна робота є успішною за умови включення таких компонентів, як пізнавальний, координуючий, реалізуючий, узагальнюючий, перспективний, кожен із яких є частиною спільного процесу з виокремленням параметрів процесуальної та результативної сфери.
Таким чином, проаналізовані компоненти системи творчої виховної діяльності студентів не автономні, вони тісно взаємопов’язані й взаємообу-мовлені. Відносини взаємозалежності й взаємообумовленості проявляють інтег¬ративні властивості й об’єднують компоненти в єдину систему: загальні цілі та завдання виховання – конкретизовані цілі та завдання творчої виховної діяльності – зміст і основні напрями – її виховні функції – засоби, форми й методи – умови функціонування – результати. Ігнорування хоча б одного з компонентів системи буде порушувати її цілісність і відображатися на кінцевому результаті. Для того щоб будувати, удосконалювати, активізувати й розвивати творчу діяльність студентів, необхідно одночасно уточнити й конкретизувати цілі діяльності, визначити її зміст і напрями з урахуванням провідних соціальних ідей, запитів і потреб учасників цієї діяльності, вибрати найбільш придатні форми, розподілити функціональні ролі між педагогічним колективом, організаторами (активом) і учасниками, ґрунтовно продумати педагогічний інструментарій такої діяльності, тобто вибрати адекватні засоби, ретельно підібрати провідні методи залежно від складу учасників, умов соціокультурного середовища, матеріальної бази, місця та часу організації виховного впливу.
На нашу думку, організація життєдіяльності студентів у позааудиторній роботі (за умови її відповідного змістовного наповнення, раціональної побудови, забезпечення необхідних і достатніх умов функціонування) має широкі педагогічні можливості, які реалізуються на основі інтегральної сукупності виховних функцій.
Під виховними функціями творчої діяльності ми розуміємо процес реалізації виховних можливостей, результативність яких спрямована на професійну адаптацію студентів. Головними з них, на нашу думку, є:
– інформативно-освітня функція, яка сприяє набуттю, розширенню й поглибленню знань, умінь і навичок студентів, розвитку їх інтелектуальних можливостей;
– мобілізаційно-регулятивна як процес мобілізації й подальшого розвитку емоційних і вольових якостей особистості, які є професійно значущими;
– аксіологічна (орієнтувально-оцінювальна) як процес формування в студентів особистісно значущих цілей, соціально цінних якостей, ціннісних орієнтирів, способів поведінки;
– функція корекції, оскільки творча позааудиторна діяльність має можливість координувати вплив зовнішнього оточення на основі ціннісних пріоритетів, орієнтирів, правил життя, що виробляються й приймаються всіма членами певного студентського об’єднання, групи;
– творча функція, яка сприяє реалізації й дальшому розвитку професійних можливостей студентів;
– емоційна функція як засіб розрядки від напруженої пізнавальної діяльності в процесі теоретичного навчання;
– компенсаторна функція, яка допомагає студентові з невисоким рівнем інтелектуальних можливостей повірити в себе, задовольнити потребу в досягненні успіху в сфері предметно-практичної діяльності, спілкуванні, художній і технічній творчості;
– комунікативна функція, яка дозволяє студентам задовольнити потребу в інтенсивному спілкуванні, розширити його межі за рахунок установлення довірливих, товариських стосунків;
– захисна функція, яка полягає в недопущенні проникнення в молодіжне середовище асоціальних форм поведінки, таких як наркоманії, алкоголізму; допомозі студентам знайти підтримку та захист, яких вони часом не в змозі отримати від сім’ї, що знаходиться на відстані.
Отже, комплексне поєднання описаних виховних функцій сприяє успішній реалізації творчої професійної діяльності в умовах ВНЗ з урахуванням тенденцій соціокультурного середовища, яке впливає на ціннісні пріоритети студентської молоді.
Таким чином, важливим елементом будь-якої навчально-виховної системи є умови її функціонування, які здійснюють позитивний чи негативний вплив на формування творчих здібностей особистості. Ефективність позааудиторної діяльності як системи виховного впливу залежить від таких педагогічних умов:
– урахування тенденцій розвитку сучасного макросередовища як сукупності соціально-економічних та ідеологічних факторів, що здійснюють прямий чи опосередкований вплив на результати навчально-виховного процесу на основі транформації ціннісних орієнтацій і світогляду студентської молоді;
– педагогічно спрямований вплив мікросередовища ВНЗ, що відображає національно-культурні особливості регіону, соціально-професійний склад населення, наявність культурно-дозвільних і спортивно-оздоровчих закладів, громадських і державних організацій, із якими взаємодіють ВНЗ;
– сформована стійка потреба в студентів активно включатись у процес створення, удосконалення й раціонального використання наявної матеріальної бази навчального закладу з метою творчої самореалізації.
У центрі нашої уваги була сфера творчої діяльності, розвиток і саморозви¬ток особистісних якостей, педагогічний підхід до творчого професійного станов¬лення студентів. Сфера професійної діяльності включає суспільні вимоги до неї, закономірності культурної ідентифікації особистості, культуровідповідні освіт¬ницькі системи, педагогічні технології, способи створення культурних зразків суспільного життя та рефлексивних уявлень про них, особистісних влас¬тивостей студентів, що інтегрують ціннісні орієнтири та якості, професійні вмі¬ння, поведінку, індивідуальні досягнення у творчості, а також питання самопіз¬нання, самовдосконалення й подальший професійний саморозвиток в умовах ВНЗ.
Педагогічними основами професійного самовизначення студентів ВНЗ у процесі творчої навчально-виховної діяльності є твердження про те, що вихідним етапом профільної професійної підготовки на особистісному рівні є система особистісно орієнтованого навчання; становлення особистості майбутнього фахівця забезпечується успішною професійною адаптацією з перспективою подальшого неперервного розвитку; динамічна система педагогічної взаємодії базується на ідеї взаємозалежності професійної та особистісної сфери; екзистенційна свобода в розвитку професійної свідомості стулентів пов’язана з професійною відповідальністю, що не обтяжена дією ґендерних стереотипів, потреба в самовизначенні в процесі творчої діяльності стимулює професійне самовизначення та професійну адаптацію.
Безперечно, якісна професійна підготовка студентів забезпечується впровадженням Європейських норм і стандартів в освіті, науці й техніці, поширенні світових культурних і науково-технічних здобутків. У кінцевому результаті такі кроки спрацьовуватимуть на підвищення в Україні європейської культурної ідентичності та комунікативну інтеграцію до загальноєвропейського науково-технічного простору.
Оволодіння тільки необхідним обсягом інформації не в змозі забезпечити успішне виконання такої діяльності, як самостійний вибір майбутньої професії, тому ми виділяємо окремо такий компонент структури професійної адаптації, як комунікативний, сутність якого полягає в умінні самостійно використову¬вати необхідну інформацію й найрізноманітніші способи розв’язання проблем творчого ставлення в процесі професійної діяльності. У цьому компоненті суттєвими є вміння й навички, які поділяються на загальнопрофесійні та спеціальні, оволодіння якими передбачає здатність забезпечувати творчий процес на основі сформованих навичок аналізу, синтезу, узагальнення тощо.
У контексті сказаного необхідно передбачити оновлення змісту освіти, запровадження ефективних технологій, створення нової системи методичного та інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу, входження України в трансконтинентальну систему комп’ютерної інформації, що буде сприяти привабливості та конкурентоспроможності на європейському просторі студентів ВНЗ України як компетентних фахівців.
Майбутній фахівець має бути підготовленим до активної творчості, професійної і соціальної діяльності, яка б сприяла прогресу суспільного розвитку. Він повинен вміти самостійно здобувати нові знання, контролювати і корегувати зроблене.
У цьому контексті завдання професійного самовизначення і професійної адаптації особистості конкретизувалося переважно у створенні в навчальних закладах адекватних умов, які б сприяли активізації процесу формування високоморальних пріоритетів студентської молоді. За цих умов студенти навчаються свідомо оцінювати суспільні процеси й сучасні проблеми, тенденції світового розвитку, мати високі моральні якості, навички організаторської та управлінської діяльності, уміти приймати професійні рішення з урахуванням особистісних і соціальних наслідків.
Визнаючи професійну адаптацію як процес, необхідно виділити таку здатність особистості як її творчу адаптованість до професійної діяльності, тобто такий стан взаємовідносин особистості і професії, коли особистість без зовнішніх і внутрішніх конфліктів на високому рівні творчо працює в системі навчально-виховного процесу, задовольняє свої соціальні потреби, переживає стан самоствердження і своєрідного вираження власних творчих здібностей у процесі діяльності.

Література:

1. Архиреева Т. В. Тренинг „Знакомство как средство эффективной адаптации студентов первого курса к обучению в вузе”/ Т.В. Архиреева, С.С. Ломакина, А.А. Моисеева, А.Ю. Пакина // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. – 2002. – № 4. – С. 3 – 8.
2. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии / В.П. Безпалько. – М. : Педагогика, 1989. – 191 с.
3. Воловик П.М. Проблеми порівняння ефективності різних форм і методів навчання та виховання / П.М. Воловик // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Випуск 2. – С. 93 – 102.
4. Герман Н. Адаптація форм організації самостійної роботи студентів до сучасних технологій навчання/ Герман Н., Тягунова Н. // Вища школа. – 2002. – № 4 – 5. – С. 53 – 61.
5. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины / Е.П. Ильин. СПб. : Питер, 2003. – 544 с.
6. Кузьмина Н.В. Способности, одаренности, талант учителя / Н.В. Кузьмина. – Л. : Знание, 1985. – 32 с.
7. Нісімчук А.С. Сучасні педагогічні технології / А.С. Нісімчук, О.С. Падалка, О.Т. Шпак. – К. : Просвіта, 2000. – 386 с.
8. Освітні технології : навчально-методичний посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; за заг ред. О.М. Пєхоти. – К. : А.С.К., 2001. – 256 с.