ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКИХ ЯКОСТЕЙ СТУДЕНТІВ У ДЕМОКРАТИЧНОМУ ВИХОВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ МОЛОДІЖНИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКИХ ЯКОСТЕЙ СТУДЕНТІВ У ДЕМОКРАТИЧНОМУ ВИХОВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ МОЛОДІЖНИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Ївженко Ю.В., науковий співробітник
ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»

У процесі розвитку педагогічної науки одним із пріоритетних напрямів є виявлення педагогічних чинників, які впливають на забезпечення необхідних умов для громадянського виховання особистості, в системі діяльності різних інститутів. Одним із соціальних інститутів, який має значний виховний потенціал щодо формування особистості, є молодіжна громадська організація.
Діяльність широкого кола молодіжних громадських об’єднань створює систему соціальних зв’язків і відносин, члени організацій засвоюють пози-тивний соціальний досвід, що сприяє формуванню почуття громадянськості як основи громадянського виховання студентів у демократичному суспільстві.
Питанню громадянського виховання молоді присвятили свої роботи М. Й. Боришевський, П. В. Вербицька, І. Г. Гараненко, Ю. І. Завалевський, О. Ф. Кошолап, М.Л. Кузякіна, С.Г. Рябов, Л. О. Рехтета, О.В. Сухомлинська, Г.П. Шевченко, К.І. Чорна та інші. Управління процесом громадянського виховання студентів вищого навчального закладу досліджувала Т.В. Гребеник, сучасні наукові дослідження щодо формування громадянської позиції сту¬дентської молоді вивчала А. Г. Сігова, підкреслив роль національної культури та освіти у формуванні суспільної свідомості українців Г.Г. Філіпчук, питанню громадянського виховання студентів педагогічних університетів у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності приділяла увагу А. П. Панчук, педагогічним умовам успішної громадянської соціалізації студентів – В. П. Шабанов та ін.
Проблемі соціально-педагогічної діяльності громадських організацій щодо формування у молоді громадянської позиції і національно-патріотичної свідомості у діяльності громадських об’єднаннях висвітлено у працях таких науковців, як Т.Л. Лях, Л. М. Ніколенко, О.Є Панагушина, Ю.Й. Поліщук, С.Ю. Чернета, Ю. М. Філіпов та інші, формування активної громадянської позиції підлітків у виховній діяльності Пласту – у працях І. І. Остапйовської, виховання підлітків у дитячо-юнацьких об’єднаннях – Т. С. Ціпан.
Розуміння важливості громадянської освіти і виховання щодо форму-вання активного громадянина обумовлює ту увагу, яку приділяють уряди європейських країн та органи Ради Європи і Європейського Союзу при розробці концепцій та програм з громадянської освіти. Їх тезою визначено, що майбутнє європейської спільноти залежить «від здатності й готовності всіх членів прийняти, зберегти й підтримати загальнолюдські цінності, демократію й права людини» [1].
На початку нинішнього століття Рада Європи приймає програму з навчання демократичної громадянськості та правам людини (Education for Democratic Citizenship and Human Rights), для реалізації якої розробляє рекомендації та інші документи. Серед найважливіших документів необхідно відзначити: Рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи 1346 (1997 р.) “Про освіту з питань прав людини”; Рекомендації 59 (1999р.) «Європа 2000 – молодіжна участь: роль молодих людей як громадян»; Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи 12 (2002 р.) з виховання демократичної громадянськості; Декларація європейських міністрів освіти про інтелектуальну освіту в новому європейському контексті (2003р.); Рекомендації 1849 (2008 р.) з просування культури демократії та прав людини через освіту вчителів.
При організації громадянського виховання в Україні бажано врахувати досвід країн постсоціалістичного та пострадянського простору. Так, у Польщі громадянська освіта школярів і молоді розвивалася в дев’яностих роках минулого століття разом з глибокими соціально-економічними та політичними змінами, початок яких заклав рух «Солідарність». Спочатку це були ініціативи громадянських організацій і людей, які вбачали у впровадженні громадянської освіти можливість сприяти формуванню громадянського суспільства і демократичних інститутів влади.
Після проголошення незалежності у Литві проводилася цілеспрямована державна політика за впровадження громадянської освіти. Свідченням цього є прийняті політичні документи щодо фінансування громадянської освіти, роз-роблені освітні програми на державному рівні. Так, наприклад, «Закон про осві¬ту», «Стратегія освіти», «Довгострокова програма національного та грома¬дянського виховання», «Програма правової освіти», «Програма соціалізації дітей і молоді» та ін. На початковому етапі громадянська освіта була значною мірою зосереджена у навчальних закладах. Однак після 2006 року, завдяки прийнятій довгостроковій програмі громадянського та національного вихо¬вання, акцент у громадянській освіті був перенесений на громадські організації.
Діяльність багатьох громадських об’єднань учнівської та студентської молоді направлена на громадянську освіту в різноманітних неформальних формах, флешмобах, акціях, виставках. Отже, можна дійти висновку, що залучення громадських організацій та неформальних об’єднань є важливою складовою у розвитку громадянської освіти та закріпленні демократичних цінностей і формуванні громадянських інститутів.
Можна зробити висновок, що згідно з європейським стандартом – це постійне проведення заходів вищими навчальними закладами спрямованих на формування громадянськості серед студентів, залучення до цієї роботи не тільки навчальних закладів а також громадських організацій, серед напрямів роботи знайомство з діяльністю органів державної влади і громадських організацій, проведення позанавчальних громадянських акцій та ін. [2].
Теоретичні засади формування громадянськості особистості висвітлені у Концепції громадянського виховання особистості АПН України (2000), де підкреслено, що громадянськість – це інтегрована якість особистості, яка формується в процесі виховання. Ми проаналізували, що громадянськість – це багатоаспектне поняття і фундаментальна духовно-моральна якість, світоглядна характеристика особистості, що має культурологічні засади і зумовлена її державною самоідентифікацією, усвідомленням належності до конкретної країни. З цим пов’язані громадянське ставлення людини до сформованих традицій у державі, законів, забезпечення прав людини, чеснот громадянського суспільства, готовність виконувати обов’язки та відстоювати власні права [3]. У Концепції громадянської освіти та виховання в Україні (2012) визначені інноваційні шляхи громадянського виховання та формування почуття грома¬дянськості української молоді [4].
Українське законодавство забезпечує розвиток ініціативи та громадянської активності молоді в усіх сферах суспільного життя; розвиток молодіжного самоврядування; надає право створювати дитячі та молодіжні громадські організації; сприяє участі молоді у формуванні і реалізації державної молодіжної політики; сприяє залученню молоді до участі в роботі консультативно-дорадчих органів при органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування тощо.
Для формування громадянських якостей впроваджуються предмети з суспільствознавства і правознавства («Основи правознавства», «Правознавство. Практичний курс», «Людина і світ»), курси за вибором та факультативи для профільного навчання: «Права людини», «Права людини в Україні», «Основи демократії», «Ми – громадяни України», «Вчимося бути громадянами», створюються умови для у діяльності молодіжних громадських організацій, використовуються різні форми позанавчальної роботи та ін. [5].
Ознайомлення з науковими працями заслуговує на увагу комунікативної взаємодії навчальних закладів з молодіжними громадськими організаціями. У багатьох вищих начальних закладах діють осередки молодіжних громадських організацій, створені студентами та викладачами навчального закладу. Означено ключові напрями їх діяльності: волонтерська робота, сприяння розвитку молодіжного підприємництва, туризм, міжнародний обмін, народна творчість тощо.
Як показує дослідження, велике значення при взаємодії навчальних закладів з громадськими організаціями мають напрями їх діяльності. Найбільш пріоритетними є підтримка творчих ініціатив і самореалізації (19 %), розвиток самоврядування та громадської активності (13 %), здійснення соціальних проектів (12 %), сприяння формуванню лідерських якостей (11 %) та ін. Отримані дані дають можливість визначити інтерес молоді до вирішення питань щодо діяльності молодіжних громадських організацій, які сприяють формуванню громадянських якостей молодого покоління. Разом з тим, ми встановили, що більшість респондентів стверджує, що у їхніх навчальних закладах немає молодіжних громадських організацій і лише 1% викладачів брали участь у їх діяльності.
Опираючись на наукові дослідження, ми визначили основні принципи формування демократичного виховного середовища у молодіжній громадській організації, що діє у навчальному закладі: самоврядування організації; демократичність; діалог і взаємодія; відкритість; участь у виховних заходах навчального закладу; участь у заходах місцевого самоврядування [6].
Громадська діяльність молоді реалізується за допомогою різних форм і методів роботи, насамперед, проектів. Завдяки діяльності в межах проектів відбувається пошук та концентрація відповідних ресурсів, залучаються до вирішення завдань різні партнери. Проектна діяльність дає можливість молодим людям проявити громадянські якості, усвідомити відповідальність за спільну справу.
Ми дослідили, що визначальну роль відіграють молодіжні громадські організації у забезпеченні вільного часу студентів та розвитку комунікативних здібностей. Прикладом можуть слугувати проведені заходи молодіжної громадської організації «Молодь за вищу освіту» (м.Київ).
З метою пропаганди здорового способу життя, сприяння розширенню форм дозвілля, зміцнення фізичних можливостей організму, забезпечення повноцінного розвитку молоді проводяться фізкультурно-туристичні квести серед команд-юнаків та команд-дівчат.
Проводяться акції «День без тютюну», «У здоровому тілі – здоровий дух», «День без тютюну». Для студентів і насамперед для першокурсників представники організації проводять «круглі столи» з демонстрацією документальних фільмів, відеолекції, бесіди щодо профілактики наркоманії, тютюнопаління та алкоголізму.
За ініціативою студентської організації студентського самоврядування у коледжі проводяться благодійні ярмарки. Кошти, отримані під час ярмарків, йдуть на допомогу пораненим у зоні АТО, дитячим будинкам.
Проводяться вечори поезії українських поетів з метою ознайомлення студентів із творчістю особистостей, які присвятили своє життя розбудови демократичної України.
Організація вирішила підвищувати якість освіти, брати участь у заходах з реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, формувати почуття патріотизму у студентів, запроваджувати національні та європейські цінності, проводити заходи щодо соціальної адаптації та формування відповідальності у студентів, підвищувати рівень екологічної культури та культури енергоспоживання серед студентської молоді тощо.
Члени організації захищають законні інтереси студентів, сприяють виріше¬нню їхніх соціальних та побутових проблем, розвивають студентське самовря¬дування, брати участь у розробці та впровадженні місцевих проектів оздоров¬лення та розвивають молодіжну інфраструктуру, забезпечують високий рівень спортивної підготовки та рівень культури серед студентської молоді, акти¬візують студентів до участі у громадянському житті України, вивчати, уза¬гальнювати та запроваджувати вітчизняний та зарубіжний досвід громадянської освіти молоді, сприяють поширенню наукових досягнень, допомагають впроваджувати перспективні студентські розробки, налагоджують міжнародну співпрацю з відповідними науковими і навчальними закладами, організаціями, асоціаціями, працевлаштовують випускників навчальних закладів та ін.
Одним із напрямів міжнародної діяльності організації є участь студентів у проектах культурного, економічного спрямування та освітніх програмах Євро¬пейського Союзу, міжнародної співпраці. Члени організації стали учасниками однієї з таких програм з громадянської освіти та отримали незабутні враження і досвід співпраці.
Створення демократичного виховного середовища у молодіжній гро-мадській організації відбувається завдяки добровільній участі студентів та викладачів у створенні та діяльності такої організації, стосунків студентів з адміністрацією навчального закладу.

Література:

1. Соннова М. Зарубіжний та вітчизняний досвід громадянського виховання // Вісник Львів. ун-ту. Cерія пед. – 2006. – Вип. 21. – Ч. 1. – С. 123–130.
2. Іванюк І.В., Овчарук О.В., Терещенко А.Б. Сучасний стан громадянської освіти в Україні Аналітичний звіт/ громадська організація «Об’єднання «Агенція розвитку освітньої політики».- Київ, 2013. – 104 с.
3. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності: Проект / Наук. творч. коллектив: О.Cухомлинська
4. Концепція громадянської освіти та виховання в Україні (2012). – Режим доступу: http://osvita.khpg.org/index.php?id=976003974
5. Аналітичний звіт «Сучасний стан громадянської освіти в Україні». Автори: Іванюк І.В., Овчарук О.В., Терещенко А.Б. – Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/844/1/civic_education.pdf
6. Вербицька П.В. Формування демократичного виховного середовища навчального закладу // Молодь і ринок.- №10 (69), Дрогобич, 2010 – С. 28–32.